CARAVAN SALON Düsseldorf 2021: наша команда на міжнародній виставці авто-фургонного житла і причепів 
З 27 серпня по 5 вересня 2021 року в Дюссельдорфі проходила Caravan Salon Düsseldorf – міжнародна виставка авто-фургонного житла і причепів. Її відвідала команда ZV Development і поділилася натхненням, думками та оптимістичними очікуваннями щодо розвитку цього ринку в Україні.
Враженнями діляться Антон Гетман, IT-директор Prefab, та Павло Волков, керівник проєктів відділу капітального будівництва.

Розкажіть більше про цю виставку. Що васу ній зацікавило?

Павло: Ця виставка – найбільший Caravan Salon у світі, на якому представлені провідні світові виробники мобільного, причіпного, авто-фургонного житла – вони ж «кемпери».
Ми поїхали на цю виставку, щоб познайомитися з новими технологіями, так як маємо з нею багато ідеологічно спільного. Нас цікавила система автономності, сонячна електроенергетика, акумулятори, системи водопідготовки, очищення та утилізації стічних вод.
Тенденцію на мобільне житло продиктували карантинні заходи і зміна у свідомості людей. Люди шукають енергоефективне, економічне, віддалене та транспортабельне житло. Тому спостерігається великий бум будівництва маленьких будинків і попит на глемпінг.
Антон: У зв’язку з таким попитом, там були представлені маленькі швидкозбірні будинки, зроблені з утепленої мембрани. Це прекрасне рішення для швидкого встановлення десь у лісі. Швидко зібрати і розібрати такий будиночок можна досить просто. По суті, вони представляють собою стаціонарні намети для глемпінгу.

Які технології або матеріали звернули на себе увагу?

Антон: На виставці були представлені різні матеріали: наприклад, «сендвіч»-панелі для будинків на колесах. Це комплектуючі для створення корпусу транспортабельного будинку, які складаються з листових матеріалів зовні, а всередині – утеплювача і різного роду підсилювачів у місцях стикування.
Як засіб по утилізації сміття, був представлений унітаз, який спалює відходи і перетворює їх на золу.

Що надихнуло найбільше?

Павло: Дуже надихнув колосальний попит на цей вид житла – все продано, замовлення зроблені на 1,5-2 роки вперед.

Тенденція така, що люди настільки активно почали виїжджати з міст, що всі кемпінги на 100% зайняті. Тобто, навіть якщо людина купує житло-причеп, вона не зможе його поставити де завгодно. Тому змушена попередньо оплачувати місце на рік. Умовно, утримувати його, як дачу.

Виставка показала значне зростання «офф-роудного» сегменту автономних причепів і автомобілів. Це дозволяє не зупинятися в конкретному місці на кемпінгу, а переміщатися в будь-яку глибинку. Їх не так багато в Європі, тому там вже розглядають Україну, як серйозний майданчик для офф-роудного туризму. Більш того, вже продаються тури, оскільки у нас, в порівнянні з Європою, є багато вільних, відкритих лісів і лояльніші карантинні умови.

Чи були на виставці також представники модульного будівництва?

Павло: Так, були виробники крихітних будинків, так званих «tiny houses» – це щось середнє між причепом і стаціонарним будинком. Там ми зустріли буквально 2-3 виробника, до одного з яких їздили на виробництво. Де виявилося, що будинок можна замовити тільки через 1,5 роки – до цього часу черга вже повністю розписана.

Транслюючи це на вже відомих виробників модульних будинків, можна зробити висновок, що вони не були представлені на цій виставці лише тому, що замовлення зроблені вже на 1-2 роки вперед. І вони просто не потребують просування бізнесу за допомогою виставок.

Що ви відзначили для себе на цьому виробництві?

Антон: Досить великий асортимент будинків tinyhouse. Автоматизації на цьому заводі не було, так як робиться все досить аскетично, без надлишкової вишуканості в інтер'єрі. Вони будують з простих однотипних матеріалів, з якими просто працювати. Умовно кажучи, це рівень ІКЕА.

Наскільки автономне таке житло?

Антон: Виробники tiny house не пропонували автономних рішень. Всі представлені будинки потребували підключення комунікацій: газу, електрики, водопостачання. Такий формат будинків дуже затребуваний в Німеччині, у форматі дачі. Люди купують землю, ведуть на ній невеличке господарство, і ставлять такі tiny house, так як обмежені в площі.

А як йдуть справи з попитом на модульне житло в Україні?

Павло: Досліджуючи український ринок, ми зіткнулися з тим, що виробники модульних будинків можуть запропонувати готовий будинок не раніше, ніж через 6 місяців. Тут потрібно брати до уваги рівень виробників і те, що багато робиться просто вручну, через малі обсяги замовлень.
Самі тенденції в Україні відрізняються від європейських: якщо в останніх ми бачимо сплеск попиту на модульні будинки у зв'язку з карантином, то в українців зберігається інтерес до стаціонарного житла. Це пов'язано з ментальністю: наші люди не звикли жити на маленькій площі близько 50 кв. метрів.

Звички формуються посилом держави – повинні пройти роки для того, щоб за допомогою соціальної реклами перевчити, донести щось нове до людей. Так, як це було зроблено, наприклад, в Швейцарії. Це ж стосується ставлення людей до енергоефективності, боротьби з відходами, дбайливого відношення до навколишнього середовища.

Що може посилити інтерес українців до модульного житла?

Павло: Сучасна людина стала космополітом, який в будь-який момент може переїхати жити або працювати в інше місце. Ритм життя став дуже швидким, змінилися пріоритети і цінності. Витрачати час на спілкування з виконробами, вибір плитки тощо, стає просто недоцільним.
На мою думку, саме це буде рухати український ринок - те, що людина зможе отримати готовий будинок за лічені місяці. Більш того, цей будинок буде транспортабельним, продаваним, тобто не зовсім стандартною нерухомістю.

Майбутнє за «рухомою нерухомістю».
Поділитися цією статтею: